|
КАР'ЄРА ЖIНКИ - ЦЕ ПIДТРИМУВАТИ КАР'ЄРУ ЧОЛОВIКА?
Невiд' ємною складовою демократичного свiтогляду вважається Ген.дерна культура, дотримання принципу рiвної i рiвноцiнної громадянської гiдностi кожної людини, незалежно вiд статi, забезпечення i дотримання умов вiльного вибору, взаємоповаги, взаємопiдтримки, розвитку особистостi та самореалiзацiї як чоловiкiв, так i жiнок. У межах андроцентричної та патрiархальної культури перевага надається чоловiкам. Насамперед це стосується сфери професiйної зайнятостi, можливостей самореалiзуватися рiзними шляхами, серед яких чiльне мiсце посiдає кар'єрне просування сходинками бюрократичного, професiйного чи фiнансового успiху.
Традицiйним, глибоко закорiненим в iсторiї є Гендерний стереотип, за яким навiть працююча освiчена, але замiжня жiнка є насамперед дружиною i матiр'ю, що повинна допомага.ти чоловiку, нерiдко зневажаючи власнi прагнення до самореалiзацiї та професiйного успiху, вiдмовляючись вiд реальних кар'єрних можливостей.
На чиєму ж боцi громадська думка: дружини, що прагне зробити кар'єру, чи дружини, для якої важливiшою за власну є кар'єра її чоловiка? Скористаємося даними репрезентативних опитувань "Громадська думка на.селення України про демократiю", проведених у 2000 та 2005 роках Київським мiжнародним iнститутом соцiологiї в рамках спiльного канадсько-українського проекту "Демократична освiта". Авторка цих рядкiв пiдготувала блок питань гендерного плану для цього опитування. Опитано було по 1600 осiб, помилка вибiрки 2.5%.
Вiдповiдь на поставлене запитання криється за згодою чи незгодою респондентiв з наступним твердженням: "Для дружини важливiше пiдтримувати кар'єру чоловiка, нiж робити свою власну". У 2000 роцi загальний розподiл думок виявився таким: 51% опитаних в основному згоднi з цим твердженням, 37 % - в основному не згоднi, 12% - не можуть дати однозначної вiдповiдi.
Саме твердження мiстить думку про переважне право чоловiка на кар'єрну самореалiзацiю та зневагу жiнки до власної кар'єри. Здавалось би, що респонденти-чоловiки та респондентки - жiнки рiзною мiрою висловлять свою згоду чи незгоду з ним. Проте цього не вiдбулося. Натомiсть зафiксовано цiлковитий збiг думок. I серед чоловiкiв, i серед жiнок розподiл вiдповiдей є однаковим, iдентичним наведеному вище розподiлу загально-нацiональному.
Чинниками, що суттєво впливають на згоду чи незгоду з твердженням про кар'єру, виявилися насамперед рiвень освiти та вiк опитаних. Чим вищий рiвень освiти респондентiв, тим рiдше вони погоджуються з жертовною роллю дружини щодо кар'єри чоловiка. Якщо серед осiб з початковою та незакiнченою середньою освiтою 62% погодилися з запропонованим твердженням, а 23% - нi, то рiвень згоди серед власникiв дипломiв про вищу освiту зменшується до 42%, а незгоди - зростає до 50%.
Уявлення молодого поколiння громадян, якi тiльки розпочали свою трудову i , можливо, сiмейну iсторiю, є найдемократичнiшими, найменш упередженими щодо кар'єрної самореалiзацiї дружин. Це стосується -i чоловiкiв, i жiнок, але останнiх бiльшою мiрою. Їм частiше притаманне переконання в недоцiльностi вважати кар'єру чоловiка важливiшою, анiж власну. Розподiл вiдповiдей жiнок п'яти вiкових категорiй демонструє практично обернено пропорцiйну залежнiсть мiж вiком жiнок та згодою про бiльш важливу кар'єру чоловiка.
Серед жiнок наймолодшої вiкової категорiї вiд 18 до 29 рокiв бiльше половини (55%) не погоджують жертвувати власною кар'єрою заради кар'єри чоловiка. Згодних серед них лише 35% на вiдмiну вiд усiх iнших старших вiкових категорiй, де вiд 50 до 58% жiнок погоджуються з тим, що важливiше пiдтримувати кар'єру чоловiка.
У ставленнi до кар'єрних намiрiв дружин та їхнiх чоловiкiв українських громадян наприкiнцi XX столiття можна порiвняти з мешканцями СIЛА кiнця 70-х рр., бо, як пише Майкл Кiммел, у 1977 р. бiльш як половина опитаних погоджувалися iз твердженням, що "для дружини важливiше сприяти кар'єрi чоловiка, анiж дбати про свою власну". Проте вже на момент 1985 р. трохи бiльше однiєї третини (36%) погоджувалися iз цим твердженням, а у 1991 р. цей показник становив 29%. На сьогоднi кiлькiсть таких респондентiв наближається до однiєї чвертi (М.С.Кiм.мел, гендероване суспiльство, с. 183).
Сподiвання на те, що в українському суспiльствi з часом також вiдбудуться подiбнi змiни стереотипних уявлень давали вiдповiдi молодого поколiння громадян, якi тiльки розпочали свою трудову i, можливо, сiмейну iсторiю, i якi є найдемокра-тичнiшими, найменш упередженими щодо кар'єрної самореалiзацiї дружин. Це стосується i чоловiкiв, i жiнок, але останнiх бiльшою мiрою. Приємно констатувати, що подiбнi сподiвання виправдовуються. За результатами повторного опитування у 2005 р. виявилося, що частки згодних i незгодних з бiльшою важливiстю для дружини пiдтримувати кар'єру чоловiка зрiвнялися - по 44% вiдповiдно, прихильники меншвартiсного значення власних кар'єр жiнок уже не переважають.
Проте бiльш суттєвим є зафiксований у повторному дослiдження факт статистично значущої вiдмiнностi мiж вiдповiдями чоловiкiв та жiнок. Згоду з наведе.ним твердженням висловили 49% чоловiкiв та 39% жiнок загалом, а незгоду - 37% та 50% вiдповiдно. Отже, наразi вже половина українських жiнок не погоджується з бiльшою важливiсть пiдтримувати кар'єру чоловiка, анiж робити власну. Вiковою категорiєю, де такi погляди найпоширенiшi, виявилася не наймолодша, а наступна категорiя жiнок вiком 30-39 рокiв. Серед них 64% не згоднi нехтувати власною кар'єрою заради кар'єри чоловiка. Кiлькiсть таких респонденток серед наймолодших (18-29 рокiв) також зросла до 59%.
Отже, ознаки гендерної культури як на.дання однакової важливостi кар'єрнiй самореалiзацiї i чоловiка, i дружини все ще не мають масового характеру серед дорослого населення України загалом, проте соцiологiчнi дослiдження фiксують досить швидкi зрушення, що вселяє впевненiсть на поступову змiну оцiнки важли.востi кар'єрної самореалiзацiї як чоловiкiв, так i жiнок у громадськiй думцi та повсякденнiй практицi.
Свiтлана Оксамитна
Вiсник гендерного партнерства
3, 2005
завiдувачка кафедри соцiологiї
Нацiонального унiверситету
"Києво-Могилянська академiя"
|
